|
Номери журналу: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
|  |
|
|
|
| |
Особливості біоморфологічних адаптацій деяких представників ряду гусеподібних – ordo anseriformes
О.П. МЕЛЬНИК, доктор ветеринарних наук, професор
Н.В. ДРУЗЬ, аспірант
Національний університет біоресурсів і природокористування України |
|
| У даній статті викладено біоморфологічні особливості м’язів тазостегнового суглоба представника ряду гусеподібних – галагаз, гуска біла, свіязь, канадська казарка, мандаринка та каролінська качка. Встановлено, що у даних видів ступінь диференціації м’язів тазостегнового суглоба обумовлений крокуючим типом біпедальної локомоції, а також біоморфологічними особливостями статики, що у свою чергу накладає певні відбитки на ступінь розвитку кожного окремого м’яза тазостегнового суглоба даного виду птахів. |
|
| |
Вплив різних чинників на продуктивність перепелів
С.В. ВОЛОДКЕВИЧ, аспірантка
Національний університет біоресурсів і природокористування України |
|
| Проведено огляд літературних джерел, в яких висвітлено результати досліджень щодо впливу різних чинників на продуктивність перепелів. Аналіз наведених даних свідчить, що продуктивність перепелів різного напряму продуктивності залежить від породи, умов утримання і годівлі птиці. |
|
| |
Моніторингові дослідження вмісту неорганічних елементів у продукції птахівництва
О.Л. ОРОБЧЕНКО, кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник,
Національний науковий центр “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”, м.Харків |
|
Проведено моніторингові дослідження вмісту неорганічних елементів у продукції птахівництва (курячих яйцях – від 18-ти виробників, м’ясі та печінці – від 6-ти виробників), яка представлена на споживчих ринках м.Харкова. Встановлено перевищення максимально допустимого рівня (МДР) за
вмістом Купруму в 5% зразків яєць, тоді як у м’ясі і печінці вміст неорганічних елементів не перевищував МДР, однак про дисбаланс мінерального живлення птиці свідчить недостатній вміст у продукції птахівництва таких елементів як Селен, Кобальт і Купрум на фоні надлишку Феруму, Мангану і Кальцію та наявності Плюмбуму, Нікелю і Брому. |
|
|
Специфічність окисного псування і змін жирнокислотного складу ліпідів м’яса гусей під час його низькотемпературного зберігання
О.О. ДАНЧЕНКО, доктор сільськогосподарських наук,професор
Г.В. РУБАН, асистент
Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького,
В.П. БОРОДАЙ, доктор сільськогосподарських наук, професор
Національний університет біоресурсів і природокористування України |
|
| Досліджено специфічність окисного псування і змін жирнокислотного складу ліпідів м’яса гусей під час зберігання при –6 °С, –12 °С, –18 °С. Встановлено, що при –6 °С вміст ТБК-активних продуктів у м’ясі за період зберігання збільшується в 9,2 рази, а ненасиченість жирних кислот зменшується на 20,3 %. При –12°С у м’ясі відбувається вирогідне гальмування ліпопероксидації, стабілізація ненасиченості жирнокислотного складу і підвищення вмісту незамінних жирних кислот. Подальше зниження температури зберігання до –18 °С суттєво не змінює рівень ліпопероксидації. Найбільш стабільний жирнокислотний склад ліпідів м’яса гусей при –18 °С. |
|
| |
Особливості санітарно-побутового забезпечення працівників птахофабрик
Є.І. МАРЧИШИНА, кандидат сільськогосподарських наук, доцент,
В.С. ОСТРЕНКО, студентка ОКР “Магістр”
Національний університет біоресурсів і природокористування України |
|
| Проаналізовано особливості санітарно-побутового забезпечення працівників птахофабрик. Запропоновано рекомендації щодо його поліпшення. Встановлено, що санітарно-побутове забезпечення працівників є одним з визначальних чинників у процесі формування безпечної праці. |
|
|
